День Збройних Сил України 2020 - Мастер.Поздравлений

День Збройних Сил України 2020

Військовий бюджет-2020: Скільки Україна планує витратити на зарплати і техніку (ТАБЛИЦЯ)

15 вересня Кабінет міністрів України ухвалив і вніс на розгляд парламенту проект бюджету на 2020 рік

17 вересня 2019 09:00

Однак, особливість українського бюджетоутворення полягає у тому, що не завжди ці бюджети виконуються.

В цілому ж картина вимальовується досить позитивна. Адже, як відомо: народ, який не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу.

Хомчак назвав пріоритети ЗСУ на 2020 рік

Про це заявив начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак в інтерв’ю виданню «Телеком», говорячи про пріоритети при плануванні потреб у бюджетному процесі на 2020 рік.

«Головний пріоритет – розвиток зенітно-ракетних військ. Крім того, пріоритетним у Повітряних силах є закупівля або модернізація літаків, у ВМС – захист території України з морського напрямку (закупівля ракетних комплексів, ствольної артилерії), покращення спроможностей Командування морської піхоти з проведення заходів відновлення боєздатності (бойового злагодження) військових частин (підрозділів)», – повідомив Хомчак.

Серед інших пріоритетів він назвав створення ефективної системи зв’язку, оперативного управління військами; закупівлю нових зразків озброєння та військової техніки; створення стратегічних, оперативних та військових запасів озброєння, військової техніки та майна; забезпеченість особового складу речовим майном; створення належної системи соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей (гідне грошове забезпечення, забезпеченість житлом, медичне забезпечення) та розвиток навчально-матеріальної бази для підготовки військ.

Крім того, за словами Хомчака, особлива увага у 2020 році приділятиметься зв’язку та телекомунікації.

Начальник Генштабу ЗСУ також наголосив, що до кінця 2020 року буде завершено перебудову структури Генштабу ЗСУ відповідно до стандартів НАТО.

«За минулі роки низку структурних підрозділів приведено у відповідність до структури, прийнятої у штабах НАТО. Наразі перед нами стоїть завдання завершити повну структурну перебудову Генерального штабу. Загалом усі заходи стосовно переведення як Генерального штабу ЗС України на J-структуру, так і органів військового управління оперативної ланки на J (G, A, N)-структури будуть завершені до кінця 2020 року», – розповів Хомчак.

За його словами, також готуються пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які забезпечать введення протягом 2020 року окремих посад Головнокомандувача ЗС України та начальника Генерального штабу ЗСУ, а також набуття Генеральним штабом ЗС України та іншими органами військового управління спроможностей у складі J (G, A, N)-структур.

Хомчак додав, що до кінця 2019 року передбачається завершити формування нових командувань: Командування військ зв’язку та кібербезпеки, Командування сил підтримки, – які дадуть змогу позбавити Генеральний штаб невластивих функцій. «Планується впровадити нову, вдосконалену, організаційно-штатну структуру Об’єднаного оперативного штабу та продовжити подальшу його трансформацію в Командування об’єднаних сил протягом 2020 року», – розповів він.

За його словами, у рамках удосконалення систем управління основна увага наразі приділяється питанням відокремлення функцій генерування від функції застосування. На цей час функції генерування вже покладено на командування видів і родів військ та частково – на Генеральний штаб. Функцію застосування військ покладено на Об’єднаний оперативний штаб, який нині реалізує це в ООС.

«Водночас, відповідно до діючого законодавства за Генеральним штабом зберігається функція стратегічного керівництва силами оборони в разі повномасштабної агресії. За командувачами видів залишено повноваження з проведення видових операцій поза межами відповідальності командувача Об’єднаних сил», – пояснив начальник Генштабу.

Як повідомляв Укрінформ, бюджет Міноборони у наступному році становитиме 136,6 мільярда гривень (3% від ВВП), що є найбільшим бюджетом в історії, який виділятиметься на оборону.

Міністерство оборони визначилося з фінансовими запитами на 2020 рік: скільки грошей потрібно армії

23 вересня, 07:55

Міноборони потрібно понад 200 млрд гривень на закупівлю зброї та соцзахист військовослужбовців

На зарплати. Нове керівництво ЗСУ хоче платити контрактникам 20 тисяч гривень / Фото: AFP

Міністерство оборони визначилося з фінансовими потребами на майбутній рік. Це понад 218 млрд грн. Понад половину цієї суми становлять витрати на утримання персоналу. Крім того, 23% запитуваних коштів відомство хотіло б направити назакупівлю і модернізацію озброєнь і військової техніки. Наскільки реалістичні ці плани, розбиралися “Сьогодні”.

Пропозиція військових

Про бюджетні запити Міністерства оборони на 2020 рік ще в серпні повідомив начальник управління соціальних виплат департаменту фінансів Міноборони Вячеслав Салахов. За його інформацією, загальна потреба військового відомства становить 218,7 млрд грн.

Основним пріоритетом фінансування є соціальний захист військовослужбовців, перш за все тих, хто виконує завдання в зоні проведення ООС, комплектування армії професіоналами і виплата їм гідного грошового утримання.

На другому місці стоїть оснащення військ сучасною зброєю, в тому числі високоточними ракетними комплексами, а також розвиток морської складової.

Відповідно до цих пріоритетів та прогнозуються основні витрати. Так, 55% коштів з запитуваної суми планується витратити на грошове забезпечення, а 23% – на закупівлю і модернізацію озброєнь.

Зазначимо, що запит в 218,7 млрд не взято Міністерством оборони “з неба”. 25 квітня 2019 року було введено в дію рішення РНБО про пропозиції до бюджетної декларації на 2020-2022 роки зі статтями, пов’язаними з фінансуванням національної безпеки і оборони. Відповідно до цих пропозицій, 2020 року на потреби Міноборони може бути виділено понад 211 млрд грн, 2021-го- близько 216 млрд, а 2022-го- майже 234 млрд грн.
Запит Міністерства оборони в 218,7 млрд грн більше ніж удвічі перевищує фінансування, передбачене 2019 року.

“Поточного року, з урахуванням всіх змін, які були внесені до Держбюджету, для Міністерства оборони було передбачено 102,1 млрд грн. Протягом січня-липня ми отримали 54,2 млрд грн, тобто плани фінансування виконані в повному обсязі”, – уточнив В’ячеслав Салахов.

Грошей багато не буває

Найбільші кошти 2020 року пропонується спрямувати на соціальні питання і підвищення грошового утримання військових. В абсолютних цифрах це понад 100 млрд грн, тобто вдвічі більше, ніж 2019 року.

Читать еще:  Когда день матери — 24 ноября 2020

Про те, що українські військові отримують занадто мало, зайшла розмова ще рік тому влітку. Тоді надбанням громадськості став лист, підписаний тодішнім міністром оборони Степаном Полтораком. У листі зазначалося, що недостатній рівень грошового забезпечення є основною причиною звільнення людей з лав ЗСУ після закінчення контракту.

Пан Полторак пропонував вже з 1 жовтня 2018 року підвищити мінімальне грошове утримання рядовому складу з 7,5 до 9 тис. грн, а офіцерам-контрактникам в перший рік служби покласти понад 15,3 тис. грн. На це пропонувалося додатково виділити 4,5 млрд грн.

Грошове утримання військовослужбовцям все-таки підняли, щоправда, тільки 2019 року. В середньому підвищення становило 30%. Було вирішено забезпечити виплати грошового забезпечення контрактникам першого року служби не нижче 10 тис. грн в місяць на руки, але, як правило, від 11 тис. грн для контрактника Сухопутних військ. Підвищення розміру грошового утримання вдалося досягти за рахунок збільшення премій, а також надбавок за проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців. Зокрема, підвищення повинні були відчути бійці Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, морської піхоти, екіпажі надводних кораблів, а також військові в зоні ООС і ті, хто проходить службу в Азовському морі.

Однак на цьому військові не збираються зупинятися. У липні в інтерв’ю журналістам новий начальник Генштабу Руслан Хомчак заявив, що контрактник ЗСУ повинен отримувати не менше 20 тис. грн, не рахуючи надбавок за проходження служби в зоні бойових дій.

“Важливо найближчими роками домогтися таких витрат на розвиток армії, щоб вони становили не менше 50% від усього бюджетного фінансування”, – додав Руслан Хомчак.

Чи зможуть отримати?

Міністерство оборони має безліч аргументів для того, щоб вимагати підвищення фінансування, особливо в умовах війни. Але слід визнати, що військовим ще ніколи не вдавалося отримати бажану суму. Не змінилася ситуація і після початку російської військової агресії. Незважаючи на те, що з 2014 року бюджет Міноборони постійно збільшувався, армія завжди отримувала менше, ніж просила.

Так, потреба Міноборони в коштах 2019 року оцінювалася приблизно в 209 млрд грн, отримано ж було всього 102 млрд. 2018 року військові хотіли отримати 141 млрд, але виділили їм 83,3 млрд. А 2017 року військове відомство обґрунтовувало 108 млрд, а отримало всього 69 млрд грн.

Проект державного бюджету на 2020 рік Кабінет міністрів повинен подати до 15 вересня. Якщо новий уряд зуміє вкластися в ці терміни, то буквально через кілька днів ми дізнаємося, скільки грошей армія може отримати майбутнього року. Однак досвід минулих років змушує припустити, що ця сума буде приблизно вдвічі меншою від запитуваної. Якщо існуюча тенденція збережеться, то на потреби Міноборони 2020 року може бути виділено 110-115 млрд грн. Більше, ніж 2019 року, але зовсім не так, як хотілося б військовим. Сам проект держбюджету на наступний рік у Верховній Раді очікують отримати від нового Кабміну 15 вересня, як того вимагає законодавство. Але що в ньому буде, поки невідомо.

Ракети і тренажери

Якщо бюджетний запит Міноборони не буде задоволений, то про якийсь розвиток Збройних сил буде складно говорити. Причому постраждає не стільки грошове утримання військовослужбовців, скільки другий пріоритет – модернізація і закупівля нових зразків військової техніки.

Ситуація в цьому відношенні склалася суперечлива. З одного боку, Україна продовжує проводити ракетні випробування. Так, наприкінці серпня на полігоні на Одещині відбулися пуски модернізованої ракети “Вільха-М” з дальністю польоту до 130 км. Як відомо, ракетний комплекс “Вільха” з однойменною корегувальною ракетою розробки київського КБ “Луч” створений на базі радянської 300-мм РСЗВ “Смерч”. Однак якщо радянська система веде вогонь по площах, то українська розробка здатна вражати цілі окремо. На озброєння ЗСУ вже прийнятий комплекс “Вільха” з дальністю польоту ракети до 70 км.

Також українські ВМС провели заводські випробування катерів типу “Кентавр”, які повинні бути озброєні ще одним вітчизняним виробом – високоточною крилатою ракетою “Нептун”, яка поки випробовується в наземному варіанті.

З іншого боку, через скорочення витрат Повітряні сили послідовно були змушені відмовитися від закупівель тренажерів для стрільби з переносного зенітно-ракетного комплексу “Голка” на суму майже в 1,5 млрд грн. Ще раніше, з тих же причин, армія була змушена відмовитися від закупівель мультимедійних тренажерів для навчання обслуги зенітних ракетних комплексів Бук-М1 і С-300П.

Як повідомляли новини “Сьогодні”, в українській армії плануються серйозні зміни, що стосуються в першу чергу ефективності управління, – посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу розділять. Буде чітко визначено, хто командує військами, а хто займається їх підготовкою та забезпеченням.

Читать еще:  День инкассатора — поздравления, стихи, смс

Наприкінці червня президент України заслухав доповідь начальника Генерального штабу ЗСУ Руслана Хомчака про стан справ в армії, під час її реформування та шляхи вирішення проблемних питань. Також Зеленський заявив, що з 2020 року стандарти НАТО повинні впроваджуватися в ЗСУ.

Тим часом бійці на фронті тестують нові мобільні будиночки. Перше враження бійців – будинки не пристосовані до фронтових умов.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Як українська армія стала однією із найсильніших у Європі

6 грудня українці відзначають 27-ту річницю створення Збройних сил України. У період військової агресії з боку нашого сусіда-окупанта Російської Федерації, анексії Криму та ведення бойових дій на Донбасі, це свято стало надзвичайно важливим для всієї країни. У цей день українці шанують наших воїнів, які, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, ведуть боротьбу за незалежність і територіальну цілісність України. Про відродження нашої армії — у матеріалі OBOZREVATEL.

Третя за силою армія у СНД

Історія української армії почалася із прийняття закону “Про Збройні сили України” 6 грудня 1991 року, згодом Верховна Рада України постановою від 19 жовтня 1993 року заснувала нове свято — День Збройних сил.

Після розпаду Радянського Союзу армія України виправдано займала третє за силою місце серед країн СНД, попереду нас були тільки Росія і Білорусь. Українська армія мала добре навчені війська, техніку, боєприпаси, потужний флот, а головне — стратегічну й тактичну ядерну зброю.

Однак у Декларації про державний суверенітет, прийнятій у 1990 році Верховною Радою, був затверджений принцип без’ядерності. У 1994 році Україна, Російська Федерація, Великобританія і Сполучені Штати Америки підписали Будапештський меморандум, яким наша країна взяла на себе зобов’язання ліквідувати всю ядерну зброю, яка перебуває на її території.

Підписання Будапештського меморандуму

В обмін на ядерне роззброєння інші країни-підписанти зобов’язалися поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України. Згідно з документом, РФ, Великобританія і США зобов’язані ніколи не використовувати проти України будь-які види зброї, утримуватися від економічного тиску з метою впливу на її суверенітет, а також країни повинні негайно реагувати у разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об’єктом погрози агресії із використанням ядерної зброї.

Утилізація балістичної ракети SS-19 у Житомирській області

Facebook Музею ракетних військ стратегічного призначення

На жаль, одна з країн-підписантів почала діяти прямо протилежно взятим на себе зобов’язанням перед Україною.

Російська Федерація вкрай побоювалася сильної української армії, тому всі роки нашої незалежності її сили були спрямовані на знищення ЗСУ. Військову техніку розпродавали за безцінь або ж просто розпилювали на металобрухт, боєприпаси гнили на складах, заводи перестали розробляти нові види озброєння, в армії почалися масові скорочення.

За 23 роки Росія зробила все, щоб Україна не була готова до військового вторгнення із її боку.

Відродження української армії

У 2014 році Російська Федерація скористалася тимчасовою політичною дестабілізацією всередині України і розпочала проти нас війну. Анексувавши Кримський півострів, наш сусід націлився на південно-східні регіони України. І цілком ймовірно, що кремлівський план зі створення “Новоросії” міг би реалізуватися, якби не мужність звичайних українців, котрі добровольцями пішли захищати свою Батьківщину. Вони змогли зупинити поширення “русского міра” і дали час мобілізуватися українській армії.

З того часу почалася нова історія Збройних сил України. За 4 роки українській армії вдалося відновити обороноздатність, збільшити чисельність військ, оснастити їх новою військовою технікою і зброєю.

Порівняно з 2014 роком чисельність ЗСУ збільшилася на 75 тис. осіб і становить 255 тисяч, і це все люди з бойовим досвідом, готові захищати свою країну. У резерві української армії нараховується 150 тис. військових.

За даними щорічного рейтингу військової могутності Global Firepower, на озброєнні української армії: 2809 танків, 8217 бойових броньованих машин, 1302 одиниці самохідної артилерії, 1669 одиниць ствольної артилерії і 625 реактивних систем залпового вогню. А також 234 бойових літальних апаратів, у тому числі 39 винищувачів і 33 ударні вертольоти. На озброєнні ВМС, перебувають — один фрегат “Гетьман Сагайдачний”, один мінний тральщик і три кораблі берегової оборони.

У 2018 році українська армія увійшла у топ-8 найсильніших армій Європи і посіла перше місце серед європейських країн, які не входять у НАТО. У рейтингу найсильніших армій світу ЗСУ займає 29 місце зі 136.

Згідно з новою редакцією Воєнної доктрини України, прийнятій у 2015 році, Україна вважає пріоритетним завданням — поглиблення співпраці з НАТО і досягнення до 2020 року повної сумісності ЗСУ з відповідними силами країн-членів НАТО. Останні роки Україна послідовно реформує сектор безпеки й оборони, наближаючи їх до норм Альянсу.

Зараз українська армія продовжує розвиток і нарощує обороноздатність, щоб стояти на сторожі територіальної цілісності і незалежності нашої країни, і в будь-який момент дати відсіч будь-якому агресорові.

Пропонуємо вам подивитися ролики, які випустило Міністерство Оборони України до Дня Збройних сил:

Військово-повітряні сили:

Сухопутні війська:

Десантно-штурмові війська:

Військово-морські сили:

Сили Спеціальних операцій:

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

Читайте всі новини по темі “Ексклюзив” на сайті “OBOZREVATEL”.

Ссылка на основную публикацию
Adblock
detector